Дріжджове безопарне тісто

Для приготування безопарного тіста всі продукти, що передбачені рецептурою, замішуються в один прийом. Спочатку необхідно провести підготовку сировини. Молоко аби воду нагрі­вають до 30 – 40 ⁰С. оскільки при з'єднанні з борошном га іншими продуктами температура тіста буде в межах 26 – 32 ⁰С. Якщо бо­рошно має більш низьку температуру, то молоко або воду слід нагріти вище за 40 ⁰С. Дріжджі розводять окремо у невеликій кіль­кості теплої води, проціджують і додають у діжу тоді, коли борош­но буде частково перемішане з рідиною. Сіль і цукор розчиняють у невеликій кількості води або молока, проціджують через сито з віч­ками діаметром 0.5 1.5 мм. Яйця або меланж проціджують через сито з вічками розміром 2-3 мм. Борошно просівають через сито для видалення сторонніх домішок і насичення його киснем повітря.

Велику кількість тіста рекомендується замішувати в діжі тіс­томісильної машини. Там одразу можна приготувати тісто з 40 кг пшеничного борошна. Тісто замішують густішої консистенції, ніж при опарному способі, оскільки більша кількість дріжджів і більш тривале бродіння розріджує його.

Діжу закріплюють на станині машини і заповнюють підготов­леною сировиною: спочатку вливають розчинені продукти, а потім всипають просіяне борошно. Замішують тісто протягом 5-7 хв. Приблизно за 2-3 хв. до закінчення процесу замішування до тіста додають розтоплений жир. щоб зменшити руйнування клейковини. Замішування продовжують доти, доки тісто буде легко відставати від стінок діжі іі важеля тістомісильної машини.

Проте дуже тривале замішування призводить до того, що тісто знову стає липким.

Коли процес замішування закінчено, важіль машини перево­дять у верхнє положення, стінки діжі й поверхню важеля ретель­но обчищають від залишків тіста (для зменшення кількості відхо­дів), а діжу з тістом скатують, закривають вологою тканиною (щоб тісто не завітрилося) переміщують зі станини у тепле місце (30°С) для бродіння, яке триває протягом 2,5—3,5 год. Через 1 год. від по­чатку бродіння, коли тісто збільшиться в об'ємі у 1,5-2 рази, його обминають, тобто перемішують протягом 1—2 хв. Тісто, замішане із борошна з «сильною» клейковиною, обминають двічі, а із борошна зі «слабкою» клейковиною — тільки 1 раз. Удруге обминають тісто після першої обмішки за 40 хв. потому. Технологічну схему при­готування виробів з дріжджового тіста, замішаного безопарним способом, показано на рис. 8.

Закінчення процесу бродіння тіста (готовність тіста) визна­чається лабораторним способом за вмістом у ньому кислоти (кис­лотність готового тіста не повинна перевищувати 2,5 ⁰Т) або орга­нолептичними моголами. Точний час закінчення пронесу бродіння визначити важко, оскільки він залежить від вмісту здоби (кількості цукру, жирів, яєць) у тісті та його консистенції. Так, наприклад, рід­ке і не здобне тісто достигає швидше, ніж густе і здобне.

За зовнішніми ознаками закінчення процесу бродіння можна визначити так: тісто збільшується в об'ємі у 2,5-3 рази: поверхня тіста стає опуклою, гладкою; тісто набуває приємного спиртового запаху: при легкому натискуванні пальцями на поверхні залиша­ється слід, який повільно вирівнюється; вироби, випечені з такого тіста, мають пухку, дрібнопористу структуру, гарний зовнішній вигляд і приємний смак.

Тісто, що не добродило, має інші ознаки: об'єм тіста значно менший; при натискуванні пальцями ямка, що залишається на по­верхні, швидко вирівнюється; запах такого тіста невиявлений; шкоринка виробів, випечених з такого тіста, вкрита темними пля­мами, а поверхня — розтріскана.

Тісто, що перебродило, мас зморшкувату поверхню: при легкому натискуванні пальцями ямка не вирівнюється або тісто взагалі просідає; запах такого тіста неприємний: при розбиранні тісті) рветься, а вироби погано формуються; .вироби, випечені з такого тіста, не зберігають форму, мають неприємний присмак.

Невелику кількість безопарного дріжджового тіста можна замі­сити вручну у посуді невеликого об'єму. Послідовність з'єднання про­дуктів така ж сама, як і при механічному замішуванні. Об'єм посуду повинен бути у 2.5-3 рази більшим, ніж об'єм тіста, щоб під час бродіння тісто залишалося в ньому, а не виходило за межі посуду.